ТОВ “Миколаївський глиноземний завод”, майно якого знаходиться під подвійним арештом, виграв у суді позов проти Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу. Суддя Олександр Мельник скасував припис інспекції, який блокував будівництво нового шламосховища МГЗ.
Про це повідомляє Центр журналістських розслідувань з посиланням на рішення Миколаївського окружного адмінсуду від 12 жовтня.
Нагадаємо, у травні 2021 року екоінспекція під час проведення позапланової перевірки за зверненнями громадян, встановила, що МГЗ проводить спорудження ставка-накопичувача рідких відходів для переходу на сухий спосіб зберігання червоного шламу без наявності висновків оцінки впливу на довкілля. До того ж, як було встановлено, під час будівництва котловану під ставок близько 150-180 тонн ґрунту, змішаного з будівельними та невідомими відходами, були вивезені на склад для бокситів, не пристосований для зберігання відходів. Тому екоінспекція винесла припис, яким заборонила МГЗ здійснювати діяльність без отримання висновків оцінки впливу на довкілля, а також визначити склад та властивості відходів, що зберігаються на складі для бокситів, і здійснити заходи для утилізації та видалення цих відходів. Миколаївський глиноземний завод оскаржив цей припис, стверджуючи, що він “складений з порушенням вимог законодавства, містить взаємосуперечливі вимоги та не може бути виконаний”.
Суддя Олександр Мельник вивчив аргументи представників заводу та екологічної інспекції, та прийняв рішення задовольнити позов.
Визнати протиправними та скасувати припис Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) № 187 від 11.05.2021 в повному обсязі, - сказано в рішенні суду.
Суд зазначив, що екологи не надали доказів, що будівництво фактично велося на момент проведення перевірки. Тим часом завод надав офіційного листа, що будівництво ставка-накопичувача з насосною станцією в межах технічного переоснащення шламового господарства ТОВ «МГЗ» з переходом на нову технологію «сухого складування» фільтр-кеку червоного шламу, наразі не здійснюється до отримання від Мінекології висновків оцінки впливу на довкілля.Також суддя вирішив, що ґрунт, видобутий під час риття котловану, не може вважатися відходами, а наявність в ньому якихось інших предметів або речовин не викликана діяльністю МГЗ. Також, на думку судді, інспекція посилається на нормативний документ, дія якого припинена у 2014 році. Нагадаємо, станом на початок 2021 року Миколаївський глиноземний завод накопичив вже 47 млн тонн червоного шламу на свої двох шламосховищах. Для реалізації планів щодо збільшення виробництва глинозему до 1,7 млн тонн, МГЗ почав реалізувати проект переходу на сухе зберігання шламу. Саме для нього почалося будівництво ставка-накопичувача рідких відходів обсягом 800 тисяч кубічних метрів та насосної станції.Втім, у березні 2022 році у «РУСАЛі» заявили, що тимчасово припинили виробництво на Миколаївському глиноземному заводі. З березня і по теперішній час територія заводу і навколишні землі – серед тих, що найчастіше обстрілюються російськими військами.
Як розповідав Центр в матеріалі “Активи агресора”, корпоративні права та активи ТОВ МГЗ знаходяться під подвійним судовим арештом. Зокрема, 30 березня 2022 року Перечинський райсуд Закарпатської області арештував корпоративні права та гроші на рахунках МГЗ у межах кримінального провадження щодо ухилення від сплати податків і розтрати майна в особливо великих розмірах менеджментом заводу. 8 вересня Київський апеляційний суд залишив в силі рішення Шевченківського районного суду про арешт корпоративних прав ТОВ "Миколаївський глиноземний завод" у кримінальному провадженні за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 113 («Диверсія»), ч. 1 ст. 437 («Планування, підготовка, розв’язування та ведення агресивної війни») ККУ.Хоча українські санкції на російського олігарха Олега Дерипаску були накладені ще у 2016 році, влада досі не прийняла рішення про долю Миколаївського глиноземного заводу. Як визнав голова фракції “Слуга народу” Давид Арахамія, це не відбувається зокрема і через екологічні проблеми зберігання мільйонів тонн накопиченого червоного шламу.
Немає коментарів:
Дописати коментар