Близько 15% зерносховищ України загальним обсягом 8,4 млн тонн знищено, пошкоджено або захоплено росіянами за пів року повномасштабної війни. Миколаївська область втратила понад мільйон тонн промислових потужностей зі зберігання зерна, чверть довоєнних обсягів - найбільше серед усіх регіонів.
Про це повідомляється у дослідженні неурядової організації Conflict Observatory на підставі аналізу супутникових знімків, передає Nikcenter.
«Приблизно 1 з 6 (15,73%) українських сховищ врожаю (силосів, елеваторів та складів для зберігання зерна) були знищені, пошкоджені Росією та підпорядкованими їй силами, або потрапили під їхній контроль від початку вторгнення 24 лютого. Виявлено, що з 344 об'єктів, знятих супутниками для оцінювання, 75 - демонструють видимі пошкодження», — стверджують в організації.
В дослідженні сказано, що внаслідок дій агресора Україна втратила щонайменше 8,41 млн тонн сертифікованих потужностей зі зберігання зерна з тих 58 млн тонн, що налічувалися напередодні війни.
Трьома областями, які зазнали найбільших збитків як за кількістю, так і за тоннажем пошкоджених об'єктів, є Миколаївська, Запорізька та Донецька. Саме тут знаходяться 40 із 75 імовірно зруйнованих або пошкоджених об'єктів. Найбільші втрати, на думку дослідників, приходиться на Миколаївську область, яка втратила зерносховищ на понад один мільйон тонн.
За даними Української зернової асоціації, у 2020 році на Миколаївщині було 4,3 мл тон сертифікованих елеваторних потужностей. Тобто пошкоджено або знищено четверта частина потужностей зі зберігання зерна.
В Conflict Observatory підкреслили, що повний вплив війни поки оцінити неможливо. Дослідники зазначили, що в Миколаєві та Маріуполі особливо помітна висока доля пошкоджень російськими обстрілами великих зерносховищ поблизу залізничної або портової інфраструктури.
На думку експертів, навмисне націлювання російських військових на інфраструктуру для зберігання врожаю може становити воєнний злочин та злочин проти людяності згідно з міжнародним правом.
Нагадаємо, що на Миколаївщині росіяни наносили ракетні удари по таких великих об’єктах зернового бізнесу, як Костянтинівський елеватор компанії ПАЕК та зерновий термінал компанії Ніка-Тера, розташований у Миколаєві.
Зазначимо, що дослідження проводилося станом на 26 липня. Після цього російські агресори двічі нанесли ракетні удари по зерноскладам у Вознесенську, спалили кілька тисяч тонн зерна в Очакові.
Пошкодження та руйнування зерносховищ, а також в рази менші, ніж в попередні роки, темпи експорту зернових внаслідок блокади портів ведуть до системної кризи аграрної сфери. За оцінками фахівців, в Україні відсутні потужності для зберігання 10-15 млн тонн зернових урожаю цього року.
Темпи експорту зернових з трьох портів Одеського регіону, які увійшли до Стамбульської угоди, залишаються вдвічі меншими, ніж торік. Мінінфраструктури України сподівається підключити до "зернового коридору" порт Миколаєва, але все залежить від ситуації з безпекою в регіоні.
Проблеми з неможливістю своєчасного експорту та відсутністю потужностей для зберігання ведуть до різкого падіння закупівельних цін на збіжжя до рівня собівартості і перспективи відмови аграріїв від посівної наступного року, за виключенням найбільш рентабельних культур, як-то соняшник та ріпак
.
27 липня Верховна Рада прийняла закон 7548-1 про звільнення від оподаткування ввізним митом імпорту в Україну поліетиленових мішків-«рукавів» для тимчасового зберігання зернових та олійних культур та обладнання для їх наповнення, завантаження і розвантаження. Один такий рукав дозволяє зберігати до 200 тонн зерна прямо на полі. До 24 лютого щорічно в Україні зберігалось в рукавах від 5 до 6 млн тонн зернових. Наприклад, в Аргентині щорічно в рукавах зберігають близько 42 млн тонн.
У серпні продовольча та сільськогосподарська організація ООН (FAO) заявила про намір закупити для українських фермерів велику партію зернових рукавів та модульних зерносховищ. Але про передачу цього обладнання агровиробникам України поки не повідомлялося.
Андрій Попов для nikcenter
Немає коментарів:
Дописати коментар